СЛОВНИК ІНШОМОВНИХ СЛІВ
Видання друге, доповнене та доопрацьоване
Укладачі
Людмила Володимирівна МУЗИЧКО,
Людмила Марківна ШКАРАПУТА,
Сергій Маратович МОРОЗОВ
УДК 81374.26
Електронну версію створено за згодою з авторами із оригінал-макету паперового словника.
Словник іншомовних слів / Уклад. : Л.В.Музичко, Л.М. Шкарапута, С.В. Морозов. — К.: Наук. думка, 2019. — 787 с.
Словник містить понад 12 000 слів, запозичених українською мовою з інших мов, а також утворених з іншомовних елементів, переважно з давньогрецької та латинської мов. До словника внесено загальновживану лексику, поширені спеціальні терміни, а також термінологічні словосполучення, що вживаються у різних галузях знань, актуальну інтернаціональну лексику.
У словнику подано довідку про походження наведених одиниць, написання слів та їх наголошення узгоджено з чинним українським правописом.
Тлумачення багатьох слів переглянуто відповідно до сучасного їх розуміння.
Словник розрахований на широке коло читачів.
Рекомендовано до друку вченою радою Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана
Науково-видавничий відділ філології, художньої та словникової літератури
Редактор Г. С. Балабан
Словник іншомовних слів — науково-популярне довідкове видання, розраховане на найширші кола читачів. Перед його упорядниками стояло завдання у невеликій за обсягом книжці дати пояснення й етимологічну довідку щодо найуживаніших слів та термінів іншомовного походження, які ввійшли до лексичного складу української літературної мови.
З часу виходу у світ такої фундаментальної праці, як “Словник іншомовних слів” за редакцією академіка НАН України О. С. Мельничука (видавництво редакції Української радянської енциклопедії АН УРСР), минуло понад чверть століття, і він давно вже зник не лише з книгарень, а й із багатьох бібліотек.
У житті української спільноти за цей період сталися докорінні зміни: розпався Радянський Союз і український народ одностайно висловився за незалежність своєї держави. Суверенній Україні властиві відкритість політики, широкі міжнародні зв’язки у сфері науки, культури, торгівлі, розвиток засобів масової інформації.
Паралельно з активізацією національних мовних засобів у повсякденне життя помітним потоком вливається інтернаціональна лексика, а також слова й терміни мов інших народів, особливо англомовних. Їх можна зустріти на шпальтах газет і журналів, почути у радіо- й телепрограмах та й у щоденному спілкуванні, побачити на рекламних щитах і вивісках крамниць. Часом у друкованих виданнях одне й те саме іншомовне за походженням слово виступає у різному написанні. Зокрема, це буває наслідком неврахування правил чинного нині правопису.
Схвалений Національною академією наук України, Міністерством освіти і науки та Міністерством культури України, Український правопис (4-те видання, виправлене й доповнене, Київ, Наукова думка, 1993 р.) вніс значні зміни в написання саме іншомовних слів: щодо усунення подвоєння приголосних (мецо-сопрано, бароко, лібрето, фортисимо), вживання літери є на початку слова (єна, Ємен), передачі латинських літер і, у та німецького дифтонга eu в загальних назвах (параноя, секвоя, конвеєр, феєрверк), поширення так званого правила дев’ятки на частину географічних назв (Корсика, Мексика, Алжир, Вашингтон, Лейпциг, Чикаго, Чилі, Крит, Мавританія, Мадрид, Цюрих, Аргентина, Бразилія, Сардинія, Сирія, Скандинавія, Тибет, деякі інші та похідні від цих назв), написання в словах французького походження у, а не ю після шиплячих (брошура, журі, парашут), а також у словах парфуми, парфумерія.
Упорядники Словника ставили своїм завданням, окрім довідки про походження іншомовних слів та їх витлумачення, дати читачеві інформацію про сучасний стан з їхнім написанням та наголошенням. Узявши за основу реєстр “Словника іншомовних слів” за редакцією акад. О. С. Мельничука (далі СІСМ), автори намагалися по змозі, зважаючи на обсяг Словника, доповнити його актуальною лексикою, яка набула поширення в українській мові останнім часом, особливо протягом останніх десятиріч. Ретельно фіксували і відбирали слова іншомовного походження з різних галузей науки, техніки, мистецтва, а також на позначення побутових реалій цього періоду, такі як банкомат, бодибілдинг, брифінг, ваучер, віндсерфінг, вотум, гамбургер, гриль, дайджест, джек-пот, дилер, дискета, ексклюзивний, електорат, євро, зомбі, імідж, інновація, інтернет, кайф, кілер, кліп, клонування, компакт-диск, консалтинг, консумент, контролінг, конфекція, ксерокс, курсор, кутюр’є, лейбл, лізинг, макіяж, мануальний, менталітет, міленіум, модем, моніторинг, остарбайтери, офшор, памперси, папараці, пейджер, плеєр, плотер, полтергейст, принтер, рейтинг, рекетир, ріелтор, саміт, сертифікація, сканер, скейтборд, скотч, спонсор, термінал, тинейджер, ток-шоу, транш, траст, трилер, уфологія, файл, факс, хакер, хіт, шейпінг, шопінг, шоу-бізнес тощо.
Деякі лексеми спеціально залучені з огляду на складність їхнього правописного відтворення: диск-жокей, дистриб’ютор, копірайт, мас-медіа, от кутюр, рок-н-рол, ф’ючерсний, халі-ґалі, хепі-енд та ін. Мова не стоїть на місці: чимало варіантів (правописних, фонетичних, словотвірних) СІСМа, таких як слайд і слейд, уїк-енд і вікенд, поп-арт і попарт та ін., зараз вживається переважно в одній певній формі. В такому разі у пропонованому Словнику подається усталеніший варіант. Проте нові лексеми можуть наводитися у різному написанні (лайфо і ліфо, он-лайн і онлайн тощо), оскільки відбір саме тієї або іншої форми слова — тривалий процес у мові.
Добираючи реєстр Словника, упорядники залишили поза списком частину наведених у СІСМі слів, значення яких зрозуміле кожній освіченій людині; фіксація у Словнику несла б лише інформацію про їхнє походження: акуратний, поліклініка, портрет, пошта (поштамт є), силос, солідний, сосиска, туризм тощо. Не наводяться, як правило, також загальновідомі слова, похідні від поданих у Словнику термінів. Так, при наявному секта немає сектант, сектанттво, при спіритизм — спірит. У той же час регулярне похідне слово може наводитися, якщо його семантика ширша за значення твірного слова.
Укладачі намагалися по змозі показати розвиток значення іншомовного слова на українському ґрунті, зокрема шляхом метафоризації та метонімізації, і, як правило, залишали такі слова в реєстрі. Слово фал, наприклад, у СІСМі має дві значеннєві рубрики, тоді як у даному Словнику показані ще два його нових значення: 3) Трос-шланг, яким користується космонавт при виході у відкритий космос і 4) Трос, який кріпиться до катера і за який тримається спортсмен на водних лижах. У статті факел фіксується метафоричне значення: 4) Переносно — те, що несе в собі істину, знання, освіту, свободу.
Усього в Словнику вміщено понад 12 000 слів і термінів.