Ліна Василівна Костенко народилась 19.03.1930 у м. Ржищів Київської обл. в учительській сім'ї.
Закінчила Літературний інститут ім. О.М. Горького (Москва, 1952-1956).
Ліна Костенко - автор багатьох поетичних книжок, серед яких «Проміння землі" (1957), "Вітрила"
(1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977),
"Неповторність" (1980) "Сад нетанучих скульптур"(1987), "Бузиновий цар" (1987);
історичних романів у віршах "Маруся Чурай" (1979) та "Берестечко"(1999), та ін.
Почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія".
Почесний доктор Чернівецького національного університету (2002)
Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1987, за роман "Маруся Чурай" і збірку "Неповторність").
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ст.
(03.2000).