ВИРАЗ І ВИСЛІВ

ВИРАЗ І ВИСЛІВ. Ці слова вважали за абсолютні синоніми, тому в класичній літературі бачимо іменник вираз у різних значеннях: "Почала... солодкими виразами любові промовляти" (І.Нечуй-Левицький); "Вираз на лиці понуро-урочистий" (П.Куліш).

У сучасній українській літературній мові ці слова розрізняються за значенням: там, де мовиться про якусь думку чи міркування, передані небагатьма словами, кажуть вислів “За висловом чиїм” (Російсько-український фразеологічний словник І.Виргана й М.Пилинської), у всіх інших випадках, зокрема й у математиці, користуються іменником вираз: "Ротмістр і очима і всім виразом показував, щоб він забирався геть" (П.Панч); вираз а^{2+Ь=с. (“Як ми говоримо”, Борис Антоненко-Давидович, 1994)}