Івану чи Іванові

Слово надається Іванові Андрійовичу - чуємо на зборах. І тут же, поряд: Доручимо цю справу Степану Васильовичу. Чи існують закономірності в уживанні закінчень -ові (-вві, -єві), -у, -ю в давальному відмінку однини іменників чоловічого роду?

Паралельні закінчення -ові (-вві, -єві), -у, (-ю) в сучасній українській мові •- залишки старої системи відмінювання іменників. Ще в давнину вони почали сплутуватися.

Автор давньої української граматики О.Павловський зазначав, що закінчення -ові (-єві, -єві) в давальному відмінку рідко вживається в назвах істот і ще рідше в назвах неістот. Сучасна ж мовна практика показує,, що в нашій мові діє активний процес поширення закінчення -ові (-єві, -єві) на всі іменники чоловічого роду другої відміни. Автори українських граматик ХІХ-ХХ ст. (І.Нечуй-Левицький, Є.Тимченко, О.Синявський та ін.) зауважували, що закінчення -ові(-еві, -єві) в українській літературній мові переважає, і що воно є специфічною морфологічною рисою української мови. І Звичайно, поширення його в художній літературі (починаючи від І. Котляревського і до наших днів) пов'язується і з тим, що письменники - творці літературної мови - широко відбили в своїй практиці народнорозмовне мовлення, У сучасній українській мові § закінчення -ові активне. Воно властиве як назвам істот, так і неістот. Проте закінчення -у (-/о) в давальному відмінку І іменників чоловічого роду другої відміни теж ніколи не І зникало. Як же розрізнити ці закінчення? Як окреслити коло вживання кожного з них? Розмежування їх ускладнюється тим, що семантичне значення давального відмінка порівняно з іншими дуже вузьке (адресат). Розрізнення ж за поділом на істоти і неістоти в нашій мові не усталилося. І все-таки можна помітити певні закономірності.Чергуються закінчення -ові (-вві, -єві) і -у (-ю) при збігові форм давального відмінка: Спасибі, товариство, за честь, що виявили ви моєму синові Остапу (О.Довженко), Пам'ятники Тарасові Шевченку.

Іменники з суфіксами -ов (-ев, -єв) мають у давальному відмінку тільки флексію -у (-/о): Присвячено рідному Харкову.Форма давального відмінка іноді збігається з формою родового або кличного. У таких випадках, звичайно, треба вживати -ові (-вві, -єві), щоб уникнути двозначності, пор. невдалі вирази типу: премія заводу (завод преміює, чи його преміюють?). Не розрізняються також на слух: Не буду я. сину коритися.

Із східнослов'янських мов давнє закінчення -ові у літературному вжитку успадкувала лише українська мова.

Отже, як правильно: заступнику міністра чи заступникові міністра?

Перевагу надаємо закінченню -ові. Основна форма -заступникові міністра. Якщо в тексті вжито поряд два і більше іменників, закінчення варто чергувати, щоб уникнути одноманітності. Наприклад: заступникові міністра Козаку Вікторові Івановичу.