Відкриті словники - дзеркало розвитку мови

Проблема укладання та унормування національної термінології в галузях науки й техніки сьогодні дуже актуальна, хоч і не нова. Робота з витворення термінологічного апарату ведеться на теренах українського мовознавства вже не одне століття. І водночас точаться суперечки щодо принципів утворення термінів. Згадаймо, як на початку ХХ ст. прихильники пуризму (А. Кримський, Є. Тимченко та ін.) переконували у необхідності користуватися виключно питомими українськими коренями. Наприклад, замість слова конус пропонувалося говорити стіжок, замість екватор – рівник, слово маятник замінити на хитун, фільтр – на цідило тощо.
Проте мова є живим організмом і твориться не лише у кабінетах вчених, але й шляхом вільного розвитку та функціонування у практиці її носіїв. Терміни, штучно введені до мови, далеко не завжди приживаються. Тому й маємо сьогодні все-таки фільтр, а не цідило, екватор, а не рівник.
Історія подібних експериментів свідчить про те, що мовотворчість – справа не однієї людини чи обмеженої групи осіб. Усі, хто спілкуються тією чи іншою мовою, так чи інакше беруть участь у її творенні. Цей принцип лежить в основі проекту Відкритого словника новітніх термінів, автором якого є Сергій Адамчук. Українська мова отримала можливість вільно розвиватися не так давно, через що існують певні проблеми у деяких сферах її вживання, зокрема в галузі науково-технічної термінології. Словники, які існували за радянських часів, не задовольняють сучасних потреб мовців. Крім того, активний розвиток науки та техніки уводить у сучасне життя нові реалії, а отже, виникає потреба в нових словах. Ідея створення відкритого словника полягає в тому, щоб максимально врахувати тенденції розвитку мови на сучасному етапі шляхом опитування її носіїв. Усі варіанти термінів, подані у словнику, відкриті для оцінювання, до того ж наповнення словника здійснюється самими мовцями. Якщо користувачеві не подобаються наявні варіанти, він може запропонувати свій власний. Таким чином ми намагаємося уникнути суб’єктивності, адже словник не нав’язує штучно створених норм, а накопичує інформацію про те, які терміни будуть найбільш прийнятними для носіїв мови.
Проект відкритого словника термінології викликав широкий резонанс в Інтернеті, про що свідчить, зокрема, нещодавнє бурхливе обговорення його на сайті http://habrahabr.ru, де було опубліковано добірку термінів з відкритого словника (http://habrahabr.ru/blogs/terminology/73775/ ). На жаль, не обійшлося без непорозумінь – більшість відвідувачів цього ресурсу неправильно зрозуміли призначення словника і сприйняли опубліковану термінологію як нову офіційну норму. Публікація викликала багато суперечок та обвинувачень на адресу порталу http://mova.info, а також негативні коментарі на самому порталі, зокрема в розділі опитувань (http://mova.info/vote3.aspx?ID=107). У зв’язку з цим хотілося б ще раз наголосити на експериментальному характері словника. Його мета – відібрати такий матеріал у галузі термінології, який буде максимально прийнятним для мовців. Саме тому завдання наповнення словника покладено на користувачів. Принцип відкритості дуже важливий і перспективний, адже таким чином відбувається діалог лінгвістів із носіями мови, взаємодія теорії мови з її практикою. Цей принцип покладено в основу не лише згаданого вже словника термінології, а й ще одного цікавого проекту на нашому порталі – словника виправлень суржику Романа Мацюка (http://mova.info/Page3.aspx?l1=191). Автор пропонує користувачам взяти участь у збиранні типових помилок, що зустрічаються у ЗМІ, та доборі до них правильних відповідників. Свого часу цей проект так само викликав чимало суперечок та нарікань щодо вживаної автором словника термінології (http://forum.mova.info/Default.aspx?g=posts&t=94 , http://forum.mova.info/Default.aspx?g=posts&t=79 та ін.). Дискусія з цього приводу триває й досі, що свідчить про важливість створення подібних словників. Проте нагадуємо, що адміністрація порталу не несе відповідальності за позиції, яких дотримуються автори проектів. Наша роль зводиться до технічної підтримки цих та інших цікавих і перспективних лінгвістичних проектів шляхом розміщення їх на порталі. Запрошуємо всіх користувачів нашого порталу долучитися до розвитку згаданих проектів, взявши участь у їх редагуванні http://mova.info/wordlist.aspx?l1=179 або в обговоренні на сторінках нашого форуму: http://forum.mova.info/Default.aspx?g=topics&f=2