6.1. Узагальнення відповіді
Відповідь майже закінчена, але саме на цьому етапі на сцену виходить така найважливіша річ, як правильне завершення відповіді. Воно, як останній штрих у малюнку, може зробити його або геніальним - або бездарним. Відповідь, звичайно ж, потрібно узагальнити. Узагальнення, однак, не повинне зводитися до простого повторення найбільш важливих положень відповіді - важливо лише те, що зробить на екзаменатора найбільше враження. Тут неприпустимі розпливчасті формулювання, зайві слова - викладачеві повинна бути ясна й зрозуміла кожна деталь вашого висновку. Повинна переважати одна-єдина думка - чітко виділена, викладена яскраво й переконливо. Усе, що було сказано вами раніше, повинне підкорятися цій основній думці, адже блідий і нечіткий фінал відповіді може з легкістю розвіяти ще недавно гарне від неї враження.
Багато абітурієнтів наприкінці відповіді наводять гарні, переконливі приклади, але забувають згодом зробити висновки з основних положень свого виступу й піднести їх у яскравій формі. Часто можна спостерігати відповіді, у яких окремі тези не взаємозалежні, а просто нашаровуються один на іншій. У результаті замість "ефектної мозаїки" виходить "купа кубиків".
6.2. Техніка завершення відповіді - тактичні тонкощі
Оскільки закінчення відповіді в силу його значущості вимагає найбільшої уваги, ми радимо абітурієнтам при підготовці до відповіді записувати кілька фінальних фраз або хоча б одну заключну. Важливо також відокремити завершення відповіді від попереднього тексту, наприклад за допомогою таких виразів: "Так можна дійти висновку, що, ..."; "У такий спосіб..."; "Підводячи підсумки..." і т.п.
Багато хто вважає, що існує якийсь "психологічно зручний" момент, коли можна й потрібно підштовхнути екзаменатора до завершення роботи з вами. Досвід показує, однак, що відчути, уловити цей момент дуже складно, хоча й чекати на нього спонтанного настання занадто довго теж не варто.
Існує ряд необхідних і достатніх умов "виходу" у вирішальну фазу завершення відповіді й прийняття екзаменатором рішення про те, "чого варті" ваші знання.
Вони прості, ці умови:
а) ви успішно впоралися із зауваженнями й запереченнями екзаменатора;
б) ви зовсім нічого не можете більше сказати з сказаного запитання;
в) ви зуміли встановити контакт із екзаменатором і створити сприятливу емоційну атмосферу для завершення іспиту (тобто, наприклад, ви настільки вичерпно відповіли на дуже складне питання або принципове зауваження, що задоволення екзаменатора вашою відповіддю стало очевидним).
Коли всі перераховані вище умови виконані, необов'язково підштовхувати екзаменатора до ухвалення рішення, іноді можна обійтися без цього. Постарайтеся навчитися уважно спостерігати й аналізувати поведінку викладача на іспиті - це допоможе вам швидко зорієнтуватися в ситуації й прийняти правильне рішення.
Серед ознак, що свідчать про те, що ваш іспит наближається до кінця, можна виділити такі. Ваш викладач:
а) перебуває в розслабленому стані, нахиляється вперед з виразом зацікавленості або, навпаки, злегка відхиляється назад;
б) проявляє знаки загальної дружньої реакції;
в) слухає ваш виступ з виразом схвалення, іноді киває головою;
г) знову переглядає ваш листок, ваші записи й графіки;
д) &nbs