Англійська мова - друга в світі за кількістю людей, що нею розмовляють (після китайської). Для 400 мільйонів людей англійська - рідна мова, ще для 300 мільйонів - друга мова, також 100 мільйонів володіють нею, як іноземною. Англійська мова належить до германської гілки індоєвропейської родини мов. З германський мов найближча до англійської фризька. Також близька нижньосаксонська мова, поширена на сході Нідерландів та на півночі Німеччини. Менше спільного з датською , афрікаанс та німецькою. У лексиці англійської багато запозичень з французької мови (Романська гілка), що зумовлено норманським завоюванням Англії.
Вона є державною, або другою державною у 45 країнах (для порівняння: французька державна у 27 країнах, іспанська - у 20, арабська - у 17): в Антігуа та Барбуда, Австралії, Багамах, Барбадосі, Белізі, Бермудах, Ботсвані, Брунеї (з малайською), Камеруні (з французькою), Канаді (з французькою), Домініканській республіці, Фіджі, Гамбії, Гані, Гренаді, Гайані, Індії (з хінді), Ірландії (з гельською), Ямайці, Кенії (з суахілі), Кірібаті, Лесото (з сохо), Ліберії, Малаві (з чева), Мальті (з мальтійською), Маврикію, Намібії (з африкаанс), Науру (з науруанською), Новій Зеландії, Нігерії, Пакистані (з урду), Папуа Новій Гвінеї, Філіппінах (з тагальською), Пуерто-Ріко (з іспанською), Сент-Крістофер та Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент та Гренадінах, Сенегалі (з французькою), Сейшельських островах (з французькою), Сьєрра-Леоне, Сінгапурі (з малайською та тамільською), ПАР (з африкаанс, гхоза, зулуською), Суринамі (з голандською), Свазіленді (зі свазі), Танзанії (з суахілі), Тонга (з тонганською), Тринідаді та Тобаго, Тувалу, Уганді, Виликій Британії з залежними територіями, Сполучених Штатах з залежними територіями, Вануату (з французькою), Західному Самоа (з полінезійською), Замбії, Зімбабве.
У результаті поширеності англійської усім світом виник ряд її національних варіантів, особливо вирізняється американська англійська (American English), що має значні відмінності від британської (British English) у вимові, інтонації та лексиці. Інші: австралійська англійська, канадська англійська, карибська англійська, ямайська англійська, ньюфаундлендська англійська, новозеландська англійська, південноафриканська англійська, сінгапурська англійська (Singlish), малазійська англійська (Manglish).
Також існує кілька субмов (жаргонів, арго), перш за все це кокні (Cockney) та афроамериканський жаргон (AAVE, Ebonics), яким розмовляють деякі афроамериканці.
Історія
Англійській мові не передувала єдина давньоанглійська мова. Англійська склалася в результаті взаємодії діалектів германських племен, що переселялись в Британію з континенту у V-VI століттях, починаючи з 449 року. Британія з І тисячоліття до Р.Х. була заселена кельтами, які теж прийшли туди з континенту. Перші завойовницькі походи у Британію робив ще Гай Юлій Цезарь (55 та 54 роки). Після розпаду Римської імперії, римляни покинули острови, і їх замінили германці. Головним чином, це були племена, предки яких (за Тацитом) належали до інгвеонської групи дрібних західногерманських племен і заселяли територію, що прилягала до Північного моря (тевтони, кімври, англи, авіони, варіни, фризи та ін.).
У ІІ столітті ряд інгвеонських племен об'єднався в племінний союз саксів (Sachsi < *Sachsnotas 'Schwertgenossen, побратими по мечу'). В експансії приймали участь головним чином англи, сакси та юти. У переселенні також дани та франки. Спочатку вони виступали як найманці, але вже у VII столітті, відтісняючи кельтські племена на захід та північ, вони створюють ряд власних германських королівств (Нортумбрія, Берніція, Дейра, Ліндсей, Мерсія, Східна Англія, Ессекс, Вессекс, Сассекс, Кент). У IX-X столітті виникає об'єднане королівство. Країна отримує<