Написання з великої літери містить цілу низку правил, серед яких до наведеного прикладу застосовується наступне: з великої літери пишуться назви найвищих посад: Генеральний (з великої) секретар (з малої). Назви посад, міністрів, послів, перзидентів тощо в офіційних документах, а також для підкреслення урочистості можуть писатися з великої (Міністр освіти України, Посол Республіки Польща, Президент Академії наук України).
державний буджет - обидва слова пишуться з малої ліиери.

Існують вимоги до оформлення бібліографії. Вказується прізвище, ім'я, по батькові (скорочено), назва, місце видання, рік. Наприклад: Масенко Л.Т. Українські імена і прізвища. - К., 1990
Зверніть увагу на тире перед місцем видання. Якщо це стаття, то через дві навскісні рисочки вказується назва журналу потім рік видання номер видання і сторінки. Напр.: Желєзняк І.М. Антропоніми з усіченим другим компонентом композити в сербохорватській мові//Мовознавство - 1971. - №1. - С.57-68

Власне прізвища в україні виникли не так давно. Прізвище як офіційна назва з'являється в українських пам'ятках 14-15 ст. Початок їхньому закріпленню поклало духовенство, а саме метрополит Петро Могила, який у 1632 р. доручив парафіяльним священикам вести метрики народження, одруження, померлих. Лексичним матеріалом для творення власне українських прізвищ слугували такі джерела:

1. імена;
2. назви місця проживання;
3. назви ремесел, промислів, професій;
4. індівідуальні (фізичні чи психологічні) ознаки людини.

Цікаву групу утворюють прізвища, які походять від назв коней, волів, володіння якими було надто ваговитою обставиною для селянина. Прізвище Воловенко має корінь вол, суфікс енк(о) виражає значення син, тобто це син того, хто має вола (волів).